Знов дістався до ЖЖ.
Життя йде.
На цім тижні дуже сумна звістка. В перерві між першим та другим таймом фіналу кубка УЄФА, який Шахта таки виграла, перемкнув на новини. Пішов, ні, полетів у свої сни про інші світи один з моїх найулюбленіших акторів.
Життя йде.
На цім тижні дуже сумна звістка. В перерві між першим та другим таймом фіналу кубка УЄФА, який Шахта таки виграла, перемкнув на новини. Пішов, ні, полетів у свої сни про інші світи один з моїх найулюбленіших акторів.
- Location:Київ
На цім тижні в моїм житії щось забагато телебачення. Спершу зняли яко модельного читальника для програми "Книга.ua", що на Першому Національному.
І ось довідався, що в макабричній програмі "Паралельний світ" на каналі СТБ йде сюжет про мене. Кому цікаво - дивіться в цю неділю, тобто завтра - 26 квітня. Початок програми о 18:00, там чотири сюжети, мій - останній, після реклямної павзи (ідеться про життя після життя; автор суперроману "Ключ" Василь Шкляр і я розповідаємо про власні досвіди повернення з того світу; свою точку зору на фсьо ето висловлює оспівувач потойбічної прози життя Володимир Даниленко).


А сьогодні, каже хвренд-стрічка, Всеукр. день хвутбола. Що ж, вітаю всіхххх!

via
cypok
І ось довідався, що в макабричній програмі "Паралельний світ" на каналі СТБ йде сюжет про мене. Кому цікаво - дивіться в цю неділю, тобто завтра - 26 квітня. Початок програми о 18:00, там чотири сюжети, мій - останній, після реклямної павзи (ідеться про життя після життя; автор суперроману "Ключ" Василь Шкляр і я розповідаємо про власні досвіди повернення з того світу; свою точку зору на фсьо ето висловлює оспівувач потойбічної прози життя Володимир Даниленко).

А сьогодні, каже хвренд-стрічка, Всеукр. день хвутбола. Що ж, вітаю всіхххх!
via
- Location:Київ, Печерськ
Supertramp - It's Raining Again
Супертремп в совєцькому журналі "Ровєснік" десь на початку 80-тих назвали "найвідоміша з невідомих груп". Ця пісня мені багато про що нагадує. І від неї йде світло, навіть через таку глибину років. А кліп оце побачив тільки зараз. Там є неповторна атмосхвера 70-тих, особливо їх першої половини. Коли ото Леннон шалено й на виду у всього світу кохав свою Йоко... А у В*єтнамі ще йшла війна... А в Чілі почалася заваруха... А Антоніоні зняв "Забріскі пойнт"...
Думаю, що б таке й про нас тут згадати... я тоді ще був малим... тож найяскравіший спогад з тих часів: у 1973-му в Теодозії замерзло море - метрів на 100 від берега, такі шалені морози були. Ніколи більш не бачив, аби Чорне море замерзало.
Але зараз "Знову йде дощ", співають Супербродяги.
Супертремп в совєцькому журналі "Ровєснік" десь на початку 80-тих назвали "найвідоміша з невідомих груп". Ця пісня мені багато про що нагадує. І від неї йде світло, навіть через таку глибину років. А кліп оце побачив тільки зараз. Там є неповторна атмосхвера 70-тих, особливо їх першої половини. Коли ото Леннон шалено й на виду у всього світу кохав свою Йоко... А у В*єтнамі ще йшла війна... А в Чілі почалася заваруха... А Антоніоні зняв "Забріскі пойнт"...
Думаю, що б таке й про нас тут згадати... я тоді ще був малим... тож найяскравіший спогад з тих часів: у 1973-му в Теодозії замерзло море - метрів на 100 від берега, такі шалені морози були. Ніколи більш не бачив, аби Чорне море замерзало.
Але зараз "Знову йде дощ", співають Супербродяги.
- Location:Київ, Печерськ
- Music:Supertramp - It's Raining Again
Це хвраґменти одного з моїх найулюбленіших хвільмів. У совєцькому прокаті він називавсі "Удар головой". А в оригіналі, хранцюзькою - COUP DE TÊTE. Жіночки й дівчатка, кохання й щастя всім! :) І щоб ніхто не сумував, бо, як казали тітка Вітка, - "я так ні іграю...."
І не лякайтеся отого кадру з цієї нарізки, де Патрік Деваер перед дзеркалом тримає висунутого середнього пальця. Насправді - там два пальці, ще й вказівний. Тож жодних сороміцьких алюзій.)))
І не лякайтеся отого кадру з цієї нарізки, де Патрік Деваер перед дзеркалом тримає висунутого середнього пальця. Насправді - там два пальці, ще й вказівний. Тож жодних сороміцьких алюзій.)))
- Location:Київ, Майдан
- Music:з хвільму COUP DE TÊTE
а все ж таки жж - непогана річ. я тут зустрів гарних людей. це таке-от освідчення в дружбі.)
а це Леннон, про те, що ДАЙТЕ ТРОШКИ ПРАВДИ:
а це Леннон, про те, що ДАЙТЕ ТРОШКИ ПРАВДИ:
- Mood:
crazy - Music:John Lennon - Give me some truth
Вже в повітрі весна. Або ж, як писав Віан, "в повітрі носиться любов". Я помітив це вчора ввечорі, і сьогодні це диво триває. А може, все почалося ще позавчора, коли я навчав свою ученицю пісні Едіт Піаф "Non, rien de rien..."
- Location:Київ
- Mood:
amused
Не лякайтеся, це лишень рядок з пісні групи "Разные люди". Дуже правдива річ, можете її послухати тут, в ютюбівському ролику. Додати треба ось ці слова Римарука:
"...Солодкаві мов цукати,
І гіркіші від цикут -
ви лишіть мене шукати:
я недовго буду тут.
Знову я втечу, панове,
і в тамтешній темноті
небо матиму тернове
й точну дату на хресті."
Ото таке. А тепер - музика:
"...Солодкаві мов цукати,
І гіркіші від цикут -
ви лишіть мене шукати:
я недовго буду тут.
Знову я втечу, панове,
і в тамтешній темноті
небо матиму тернове
й точну дату на хресті."
Ото таке. А тепер - музика:
- Location:Київ, Майдан
- Mood:
amused - Music:Разные люди - Пусть сегодня никто не умрет
Потрібна інформація про будь-які літературні угруповання України. Якщо знаєте бодай телефон керівника чи учасника, будь ласка, напишіть.
(Соррі, якщо комусь не відповідаю на коменти. Зараз ніколи.)
(Соррі, якщо комусь не відповідаю на коменти. Зараз ніколи.)
Мені все менше хочеться впускати когось у своє реальне життя. Можливо, я когось навіть ображаю тим, що не йду назустріч, коли роблять ці кроки до мене. Кожному овочу - свій строк, як повторював комуністичний бандюк Котовський. Але приказка справді мудра. Мені все більш хочеться самотності, коли ніхто не здатен зрадити тебе, а ти, навіть не бажаючи, - когось. Хитка, але в чомусь ідеальна позиція.
- Location:Київ, Печерськ
Новий рік розпочався в тонах зебри - невблаганних і райських. Таким є моє казкове життя. За кілька днів цього року я пережив чимало неповторних моментів. Хоч зрештою все повернулося на круги своя, прекрасна скво знов із благополучним япі, а хіпі й далі плинуть в пірогах рікою Mississippi. В пошуках щастя. Серед повені в душах.

Робота візуальної артистки Людмили Дахової -
lilitblackmoon

Робота візуальної артистки Людмили Дахової -
- Location:Київ, Печерськ
- Location:Київ, Печерськ
- Mood:
content
Всім хврендам та хврендкиням привіт у Новому Році!
Зі святами, які вже настали, і ПРИЙДЕШНІМИ!
Будьмо ЩАСЛИВІ й КОХАЙМОСЯ!
Зі святами, які вже настали, і ПРИЙДЕШНІМИ!
Будьмо ЩАСЛИВІ й КОХАЙМОСЯ!
Відразу дві мої френдкині паралельно з моєю роботою заторкнули цю тему.
lada28 написала про цікавий японський хвільм, якраз про оте life after life. А
lilitblackmoon намалювала дуже неординарну картину про це ж саме.
...Все це досить дивно, бо я щойно закінчив зйомку й монтаж сюжету для ТБ. Там я оповідаю власний досвід про це ж таки.

Також буде макабрична розповідь Василя Шкляра (автора культового роману "Ключ", якщо хтось із хврендів не знає), а ще коменти письменника Володимира Даниленка та лікаря-анестезіолога Миколи Булаха.
...Все це досить дивно, бо я щойно закінчив зйомку й монтаж сюжету для ТБ. Там я оповідаю власний досвід про це ж таки.
Також буде макабрична розповідь Василя Шкляра (автора культового роману "Ключ", якщо хтось із хврендів не знає), а ще коменти письменника Володимира Даниленка та лікаря-анестезіолога Миколи Булаха.
- Location:Попільня
- Mood:
curious
Хто може, напишіть: приклад(и) з життя сучасних українських зірок в будь-якій галузі, а саме -
КОЛИ ЯКАСЬ ВІДОМА ОСОБИСТІСТЬ, ПЕРЕД ТИМ ЯК СТАТИ ЗІРКОЮ, ПРОЙШЛА ЧЕРЕЗ БУТТЯ "ГИДКого КАЧЕНЯти".
Коли нічого людині не "світило", але вона якимось дивом - чи то працею, чи взагалі завдяки щасливому випадку прославилася...
Help!
КОЛИ ЯКАСЬ ВІДОМА ОСОБИСТІСТЬ, ПЕРЕД ТИМ ЯК СТАТИ ЗІРКОЮ, ПРОЙШЛА ЧЕРЕЗ БУТТЯ "ГИДКого КАЧЕНЯти".
Коли нічого людині не "світило", але вона якимось дивом - чи то працею, чи взагалі завдяки щасливому випадку прославилася...
Help!
- Location:Попільня
- Music:шум залізниці
На якийсь час я став жителем Житомирської області. Гарна місцина. І от що мене завжди дивувало - звідти вийшло найбільше (принаймні, дуже багато) класних українських письменників.
Учора допізна дивився старий хвільм, який я знайшов на Петрівці позавчора - "They shoot the horses, don't they?". Блін, як і в дитинстві, навертаються сльози.
Учора допізна дивився старий хвільм, який я знайшов на Петрівці позавчора - "They shoot the horses, don't they?". Блін, як і в дитинстві, навертаються сльози.
Вийшов з переходу на Майдані, зробив кілька кроків до консерваторії, розвернувся і... побачив ЯЛИНКУ. Її зараз прикрашають.
А перше новорічне відчуття виникло вчора ввечорі, коли сиділи з А... в "Глобусі" і теж побачили там ялинку, хоч і не таку велику.
Моя учениця ніяк не запам*ятає прикметник triste. В цьому є щось світоглядно-філософське.
Сьогодні я довго блукав по Петрівці, але зрештою знайшов хвільм "Загнаних коней пристрілюють, адже так?". З Джейн Фондою. Востаннє я бачив його ще в дитинстві. Зараз проглянув кілька кадрів, і знов відчув, що таке la tristesse. L'angoisse. Vouloir c'est pouvoir. І ще багато иевимовного.
А перше новорічне відчуття виникло вчора ввечорі, коли сиділи з А... в "Глобусі" і теж побачили там ялинку, хоч і не таку велику.
Моя учениця ніяк не запам*ятає прикметник triste. В цьому є щось світоглядно-філософське.
Сьогодні я довго блукав по Петрівці, але зрештою знайшов хвільм "Загнаних коней пристрілюють, адже так?". З Джейн Фондою. Востаннє я бачив його ще в дитинстві. Зараз проглянув кілька кадрів, і знов відчув, що таке la tristesse. L'angoisse. Vouloir c'est pouvoir. І ще багато иевимовного.
У Києві дощ. Щось таке співала Жанна Боднарук, а зараз то співає сам дощ. На вулиці вже темно і ще тепло.
---
Сьогодні зайшов в арт-кав*ярню-галерею "Кобальт", яку пару місяців тому відкрили замість "Енея" (отого самого, де Григір Тютюнник столи перевертав) в підвалі спілки письменників. Людей-відвідувачів там не було, а на стінах висіли величезні хвото з жінками-ню, сплетеними й у чомусь вимазаними. Виставка фотохудожниці Васильєвої, якщо я правильно відображую її прізвище. Жінка гарна - що б із нею не робили, - такий висновок після того.
---
Блін, яка все-таки жлобська книгарня "Знання" на Хрещатику... Я писав про це ще весною 2001, зараз там - ще гірше. Українську книжку загнали взагалі в куток на один стіл, і ще кілька новинок - на іншій полиці. Решта - "унилоє говно". І якісь совдепівські старушенції-продавщиці сновигають по залі слідом за тобою, ніби ти тільки й мрієш, що пограбувати їхнє все. Маразм... (При всьому тому, я знаю директрису - гарна жінка, Світлана Аркадіївна... Але з тієї книгарні толку вже не буде - якщо не трапиться якогось дива...)
---
Та не хочеться так сумно завершувати. Бо на вулиці дощ, всі люди йдуть кудись в лише їм відомі або й невідомі далі. Мабуть, до щастя...;)
Upd. Соррі, згадав про ті столи з "Енея", оті самі - важкенні, не знаю з якого саме дерева, - під час запису інтерву з Василем Шкляром. Він уточнив, що Григір тільки буянив і сварився там, а столи перевертав він сам (тобто Шкляр). Тож роблю цю поправку для істориків літератури.)))
---
Сьогодні зайшов в арт-кав*ярню-галерею "Кобальт", яку пару місяців тому відкрили замість "Енея" (отого самого, де Григір Тютюнник столи перевертав) в підвалі спілки письменників. Людей-відвідувачів там не було, а на стінах висіли величезні хвото з жінками-ню, сплетеними й у чомусь вимазаними. Виставка фотохудожниці Васильєвої, якщо я правильно відображую її прізвище. Жінка гарна - що б із нею не робили, - такий висновок після того.
---
Блін, яка все-таки жлобська книгарня "Знання" на Хрещатику... Я писав про це ще весною 2001, зараз там - ще гірше. Українську книжку загнали взагалі в куток на один стіл, і ще кілька новинок - на іншій полиці. Решта - "унилоє говно". І якісь совдепівські старушенції-продавщиці сновигають по залі слідом за тобою, ніби ти тільки й мрієш, що пограбувати їхнє все. Маразм... (При всьому тому, я знаю директрису - гарна жінка, Світлана Аркадіївна... Але з тієї книгарні толку вже не буде - якщо не трапиться якогось дива...)
---
Та не хочеться так сумно завершувати. Бо на вулиці дощ, всі люди йдуть кудись в лише їм відомі або й невідомі далі. Мабуть, до щастя...;)
Upd. Соррі, згадав про ті столи з "Енея", оті самі - важкенні, не знаю з якого саме дерева, - під час запису інтерву з Василем Шкляром. Він уточнив, що Григір тільки буянив і сварився там, а столи перевертав він сам (тобто Шкляр). Тож роблю цю поправку для істориків літератури.)))
- Location:Київ
...Але вчитель я дуже демократичний...
- Location:Київ
- Mood:
impressed - Music:Pink Floyd - Another Brick in the Wall

